Плітвіцькі озера. Дорога додому

     

     По плану далі були Плітвіцькі озера. Житло ми забукали перед від'їздом з моря, бо розуміли, що проблем із цим не має бути. Авто ми залишали на платній стоянці. Вхід у парк був 110кун з людини. 

     Тут погода вже відповідала жовтню, зранку морозне повітря і на траві паморозь, багато жовтого листя і нема теплого запаху моря. Знову витягли куртки і вперед!

     Туристів дуже багато, особливо азіатів. Ми старались пропускати і триматись позаду великих груп, щоб бачити краєвиди :)

     Біля кожного озера є табличка, яка вказує де розташована водойма. Всіх озер є 16. Щодо водоспадів, то Вікіпедія каже, що їх 140, але кожного року утворюються нові, тому число приблизне.

     Вода в озерах прозора, риба гріється на сонці. Аня була просто в захваті і вирішила зловити собі одну однісіньку :)

     Озера покривають дуже симпатичні дерев'яні пішохідні доріжки. В парку заборонено розводити багаття, влаштовувати пікніки і вигулювати собак, а також ловити рибу, тому Аня залишилась без улову. Всюди надзвичайно чисто і оці доріжки виглядають колоритно, хоча й не зовсім безпечно для дітей.

     На такому паромі ми перепливали частину озер. Чекаючи на кораблик, можна перекусити канапками або купити, щось у місцевих кафешках.

     Зробити отаку фотку і щоб ніхто не вліз в кадр дуже важко. Ми перечекали весь натовп з парому, щоб насолодитись тимчасовим спокоєм і безлюдністю :)

   

     Далі просто декілька світлин без коментарів, просто краса природи

   

     Обдивившись всі гарнезні водоспади, ми вирушили до електробуса, щоб дістатись до виходу. Йшли добру годину, потомились сильно, Аня як завше доїжджала на руках. Осінь по-обіді перетворилась на спекотне літо, а 11 Аниних кілограм на всі 20 :) Час від часу релаксували

     Поки чекали на транспорт, Аня збирала листочки. А автобус навіть не сфоткали :)

     А потім вперше за поїздку ми пішли поїсти в ресторан і замовили собі традиційні хорватські страви - піцу і бульйон :)  Враження від озер неймовірні, єдиний мінус, що швидко все стає одноманітне, перестаєш помічати красу і втомлюєшся

     Під вечір стало трошки сумно, бо вже зранку дорога додому. Але ще одну ночівлю запланували в Угорщині в селищі Єгерсалок, недалеко Єгера і там вирішили відвідати термальні води. Брали абонемент на 3 години, найбільше задоволення отримала звісно ж Аня

     Прихопили пару пляшок угорського вина і рушили додому. Повертались через Мукачево, заїхали в гості до мого хресного, добре погостились і ще встигли глянути Чинадіївський замок Сент-Міклош :)

      Ось і мандрівці кінець хто дочитав, той молодець :) Повертаємось із спогадів у сьогодення, щоб планувати нові пригоди вже вчотирьох :)!