Оскільки, День Незалежності України подарував нам 3 вихідні в купці, то вирішили з'їздити на Дністер. Поїхали ми в гості до друзів у
Білий Бізон - зведений брат Білого Слона :) Зібралось нас п'ятеро: ми троє і друзі з Волині - Андрій і Оксана.
Їхалось комфортно і швиденько ~ 4 години. Не встигли приїхати, а вже обід. Спочатку пообідали ми, а потім доця :)
Розклали намети і рушили на оглядини місцевості:
Намети ми поставили біля отаких індіанських "Тіппі"
Біля річки залишився тематичний антураж після святкування весілля Мар'яни та Ігора
Погода була чудова! Риба підстрибувала над водою, щоб погрітись на сонці і показити нас :) Хлопці згадали за спінінг і вирішили спробувати щастя :)
За пів дня нічого не зловили, але задоволення отримали всі :)
Місце надзвичайно феншуйне, спокійне, медитаційне, романтичне і просто наше - українське!
Анночка теж не сумувала і почала куштувати на смак все довкола, цікаво, чи сподобалась би їй риба :) Отак вчиться ловити все руками і тягнути до рота :)
Всюди добре, а на руках найкраще :)
Трошки з татком розважається,
а трошки з мамою,
а ще вчиться самостійності :)
Білий Бізон пропонує купу всяких розваг: сплави, ровери, поїздки/походи по цікавих місцях, позбирати гриби у сезон і ще купу всякого, і з того всього ми вибрали - поматрасити :) Увечері, ми вирішили зробити екскурсію селом. Підсвічували дорогу ліхтариком :) Аня була певне в шоці, хоч виглядала задоволеною :) Нагуляли гарний сон і пішли до сну.
День Незалежності видався дощовим, та дощ не перешкода для хорошого настрою, правда, трохи більше налаштовує на роздуми.
Після сніданку ми вирішили пройтись берегом і ще раз глянути на село, цього разу вдень. По дорозі зустріли рибалку, а пізніше дуже приємну і щедру жіночку, яка нас буквально зажбурляла смачними яблуками і розповіла трохи історії про село Лука :)
Село мальовниче, будиночки різноманітні і тут проходить дорога на Уніж а також хресна хода до Зарваниці.
По обіді дощ і апетит донечки примусив трохи сидіти в наметах, коли в гості до нас завітав Ярік. Розповідали цікавих сімейних історій а також про різних улюблених добрих та поганих казкових героїв :)
Вигляд ззаду :) Було доволі прохолодно, я ходила у флісі. Дітки які ростуть на повітрі, загартовані більше.
Аня слухала розповіді і тішилась :)
Увечері поспівали пісень біля вогнища разом з київстарівцями, які були тут на корпоративі. Гітара, вогонь, пісні Скрябіна - все як треба! :) Правда, ми з мацьопою не довго насолоджувались, бо пора була спати, а татко побув довше і встиг пропахнутись димом, умм...
Ранок понеділка був чудовим...
Частинка нашого сніданку:
Прогулялась до Дністра
Дехто вирішив скупатись:
А дехто ще досі солодко спав у наметі :)
Після сніданку всі гості роз'їхались залишились тільки ми і мешканці цього дивного місця :)
Настала тиша і спокій, нам пора збиратись в дорогу, а ми кайфуєм :) Вирішили ще собі піти зробити пару фотографій на згадку :)
Павло ще вирішив зробити невеличку фотосесію! :)
Ну ніби все... пора їхати, але де там! Ще попити чайку і поніжитись на сонці. О! Тепер все - в дорогу :) Андрій з Оксаною рушили на Луцьк через
Раковець і
Червоногород на Тернопіль, а ми завітали до родини в
Поточище, селище в якому Павло провів не одне літо :) Завітали у хату бабці, шкода, що у пусту :( Там наїлись аличі, яблук і сливок та побалакали з сусідами.
Пізніше з'їздили ще до родини, де нас гостинно прийняли і смачно нагодували.
Дякуєм Білому Слону за теплий прийом, волинянам за чудову компанію і родині за те, що є до кого приїхати в гості!
Миру всім! Далі буде...
