На днях бродила архівом наших фотографій і натрапила на знимку нашої першої кави у Стамбулі. Смак справжньої турецької кави важко забути. В міру гіркий, запашний і з куупою осаду. І є щось в ній таке, чому хочеться її спробувати ще раз і ще раз. Оскільки кава виходить густа і п'ється вона з оцим "осадом", то до неї подають воду, щоб краще смакувало. Коли ми вперше дегустували цю смакоту, таких знань у нас не було, тому зі здивуванням випили воду, а тоді взялись за каву :):):) А ні, ми ще набрались сміливості спитати офіціанта, для чого ж була вода? (Ото ми село ... ) Потім собі тихенько хіхікали і пили нашу каву.
Як добре що є в тому світі є фотоапарат і кава, звісно ж :)
До речі, завжди було цікаво чим люди піднімають собі настрій? * Це коли все в житті ніби добре, але щось сумно. Не та погода, не доспали чи не доїли, чи просто, як то кажуть, не з тої ноги... :)
Для мене чашка запашної кави і я - щаслива! Є ще, звісно багато інших способів, як от приємна розмова, хороша музика, молитва, читання, медитація, прогулянка, мрії, перегляд фото... Але ковточок кави ставить моє життя на коротеньку паузу і дає новий поштовх для дій.
А що надихає вас?
Майте гарний час!
* p.s. Цигарки, алкоголь і всякі наркотичні речовини, поза конкурсом, це не наші методи :):)
