Надійшла нам пропозиція від кумів з'їздити покататись на Карпатському трамвайчику. А ми, звісно, погодились!
Квитки потрібно бронювати наперед. Ми телефонували трохи більше, ніж за тиждень до відвідин. Трамвайчик набуває популярності, тому краще не ризикувати їхати навмання. Хоча на місці виявилось, що нас з Павлом і Анею не записали... о так поки працює телефонна система :) Але квитки нам видали.
Старт маршруту у селі Вигода, пару кілометрів за Долиною. Запакували в машину себе, а також наших друзів Наталю та Сашка і поїхали. Приблизно через 2 години вже були на місці. Мали ще пів години до 11ї, щоб порозглядати місцевість. Сходили до річки Свічі. Старші дітки пускали жабок, а малявки хіба квіточки нюхали, дорослі балакали і потім всі дружньо пішли на посадку.
Тягнуча сила :)
Так виглядали VIP-вагони, думаю, людям там було трохи прохолодніше, ніж нам, але ми їхали у справжніх вагончики, а вони, як на великій "фірі" :)
Зарядились ми позитивом від гір (фото в низу) на всю поїздку, тож їхалось нам весело.
Ми:
Куми - ініціатори поїздки:
Моя сестра Наталя:
і друг сім'ї Сашко - заснув з цікавості, або насолоджується звуками стукоту вузькоколійки
Маршрут тривав приблизно 3,5 години разом із трьома зупинками. Перша зупинка на 40 хвилин - недіючий санаторій, якщо не помиляюсь, "Джерело Прикарпаття".
Територія санаторію досить велика, гарна і перспективна. Через постійні повені його спіткала така доля, але подейкують, що вже незабаром тут знову відпочиватимуть люди.
Про те, що маршрут триватиме 3,5 години ми не знали, тому їжу залишили в машині, довелось перебиватись смачненькими пончиками, якими нас вгостила Наталя :)
Час минав швидко, на дворі ставало спекотніше, у вагончику відповідно теж, тому наступна зупинки біля прохолодного джерела "Дзюркач" була в сам раз.
Аня має свій метод попивання водиці - відео:
Зупинка тривала близько 15 хвилин, хотілось по довше, але ще хвилин 10 у трамвайчику і ми на кінцевій зупинці - "Мізунські водоспади", я б сказала пороги. Раніше тут був один великий водоспад та місцевому барону він заважав транспортувати дрова, тому його підірвали і утворилось купа малих і великих порогів.
Нам дали 20 хвилин на перепочинок. Тому ми скоренько пофоткались для історії, а далі милувались кришталевою водичкою. Шум води переніс нас далеко від міста, ще б не велика маса туристів збоку і було б чудово :)
Прозвучав сигнал поїзда і всі ліниво потяглись всередину від свіжості води до сонних вагонів.
Дорогою назад нас розважала гучна музика, дуууже гучна музика! Аня трохи танцювала, а трохи присипляла тата :) Їхалось трохи нуднувато, бо довго, вже хотілось в холодочок і щось погризти
Трамвайчик прибув на кінцеву станцію і ми швиденько подались по наплічники і на пошуки місця, де б то все поласувати. Пішли вздовж річки Свіча і натрапили на прекрасну місцину в тіньку, де був столик і лавочки. До річки потрібно було пройтись метрів 100, що зручно коли є діти, бо не побіжать до води без дозволу :)
Аня з Олесем пробують поділити м'яч :)
Вогонь розпалили, шампурів нарізали, пора смажити ковбаски.
Аню до вогню тягнуло магнітом :)
Відпочивалось дуже комфортно, приємне сонечко і хороша компанія, а ще відсутність комарів! Поки Тарас розважав діток на річці, Зоряна ловила красу природи на фотоапарат:
Наталя взувала хлопців у настільних іграх, а я одним оком приглядала за Анею :)
На кінець пішли до річки і ми. Аня зараз дуже любить всякі камінчики щупати на дотик і смак, тільки й пильнуй аби не ковтнула :)
Охолодили ніжки собі і дитині - кайф!
Дуже люблю, коли Вони в двох!... Так цікаво спостерігати на забави, які видумує татко і на те, як радіє від них доня. А особливо на природі, де купа всього незвіданого!
На такій романтичній нотці ми зібрали наші речі і попрямували до машин. Аня переповнена враженнями заснула миттєво і проспала всю дорогу аж до Львова :) Дякуєм друзям за хорошу компанію! Поїздка видалась дуже гармонійна :)
