Фотокнига "Our Love Story"

     Захотілось мені романтики... :) Вирішила зробити нашій сім'ї подаруночок. Швиденько підняла архів фоток і давай творити... Як результат, компактна Slim-бука розміром 19x19 та 12 розворотів.

 

     А так виглядають теплі спогади та незабутні емоції в упакованому вигляді :) Приємний сюрприз готовий! 

Пилипець (лижі - борди)

    Думка з'їздити на лижі повним сімейним складом з'явилась ще влітку. Вирішили їхати на Пилипець, так як тамтешню гірку ми любимо, добиратись ближче ніж на Буковель/Драгобрат, хоча далі ніж Славськ/Тисовець/Плай, проте саме з Пилипцем пов'язані найприємніші спогади. Та й Аня вже там була понад рік тому, будучи ще в животику. Там є крісельний витяг, який стане в пригоді для бордерів, бо мене особисто бугель не дуже приваблює, а Павлу навпаки, подавай бугель і лижі! Основний аргумент - бугель швидше доставить лижника на гору, аніж крісло.

    З дому виїхали ми перед 9 годиною в суботу. Їхалось спокійно, Аня пів дороги спала, а іншу частину часу, я її розважала :) Приїхали на місце о 12, поселились у котедж "Дача", бронювали в п'ятницю, тобто за день до поїздки. Планували поселитись у "Гостинний двір", але вже всі місця були зайняті, тому про житло потрібно дбати заздалегідь. Але нам пощастило, бо ці два комплекси знаходяться у межах одного подвір'я, тому відстань до витягів одна і та ж :) Харчувались ми все ж у Гостинному дворі, так як Дача має тільки міні кухоньку для самостійного приготування їжі.

    Ані наше житло сподобалось :)

    Приїхали ми пізненько, а ще поки розклали речі, погодували мацьопу  і пообідали самі, то вже була майже третя година :) Доню годувала баночною їжею, для економії часу та енергії. Наш татко жертовно погодився погуляти з Анею і дати змогу мамі покататись. Від будиночку до підйомників йти хвилин 10-13.

 
    Абонемент на день і 10 раз на кріселка були в одну ціну (270 грн станом на 14.02.15). Взяла 10 підйомів. Сфоткались на пам'ять і я побігла кататись

      Махаю доні, маю надію вона мене хоч впізнала :) 

    Поки мама розважається, Павло дає Анюсьці, далеко не перші, уроки катання на батьках :)

      Каталось не погано, погода хороша, ще б снігу побільше... Зверху гори і внизу снігу було достатньо  + що там, що там пологі частини гірки, посередині сніг вже стесаний, виглядає трава, ялинки, всякі штурпачки і де-не-де траплялось каміння :( Після першого спуску радію, що згадала, як воно стояти на борді :)

     На один спуск-підйом йшло приблизно пів години, після другого спуску мої рідні зустріли мене, сфотографували і подались до котеджу. Аня була втомлена, але спати відмовлялась, мабуть, через те, що навкруги було все нове і цікаве :)  Я спустилась ще разок, кріселка ще працювали і з 2 рази ще можна було встигнути катнути, але доця хотіла мами і їсти, та й таткові треба відпочити :)

    Аннуська мамі зраділа, хоч з татом було не гірше, ще б татко мав смачненьке молочко і ляпота! :)
    Аніна свобода в кімнаті була обмежена ліжком, щось не було бажання впускати її соватись по чужій підлозі :)

    Вечір був дуже затишний!...Поки Аня чемно бавилась, ми встигли зробити спільну навчально-пізнавальну роботу. О, інтернет був присутній, навіть з хорошою швидкістю ~25Мбіт/c :)

    Чогось думала, що на сніданок ми добряче запізнимось, але Аня встала о 8 і ми прокинулись на диво бадьорі і о 9 годині ми вже смакували налиснички :)
    Ось такий чудовий ранок ми побачили з вікна. Легенький морозець, сонечко, свіже повітря - горрри! :)

    Ще звечора запланували сходити до вдсп.Шипіт. Чудово прогулялись, показали Ані коників, річку і водоспад здалеку. Біля самого водоспаду була силенна купа туристів, тож не хотілось пхатись туди з дитиною, й без дитини теж особливого бажання не було. Доця й так файно замилувалась дзюрчанням маленьких водоспадів і шумом ріки :)

    За годинку ми вже були в тимчасовому домі. Настала черга Павла піти покататись. Ми з Анею залишились на господарстві і в нас була купа роботи - поїсти, поспати, побавитись, поїсти, поспати :)

    Речі дорослих - найкращі іграшки :) Тепер у черепашки є дім.

   
    Доня, а скільки раз мамі можна сьогодні з'їхати з гірки? - 4! :) (План я не виконала)

 

    Павло відкатав 2,5 години і приїхав щасливий і втомлений :) Ми оперативно помінялись місцями. Тепер Павло розважав і фоткав Аню, а я ловила момент свободи :)

    Ага-а-а-а, і татко просік, що дитині подобається!

    Після катання було відчуття, що доню не бачила цілий день, а не півтори години, звикла я бути постійно поряд... Попили чайку з смаколиками і скоренько в дорогу, щоб хоч до траси доїхати за дня. У Львові були десь біля пів 9. Аня так втішилась рідній хаті, що пів години тихенько сиділа між своїх іграшок і не могла ними натішитись!

    І на останок кусочок Боржави, хоч фотка з вікна машини, але дивлюсь на неї і в думках переношусь туди - де дихається вільно і радіє душа!