Цього дня теж намічався дощ і він таки був, і ледь не змусив нас повернути додому але про все по черзі :)
Смачно поснідавши, почати пакуватись в мандрівку, діти вже трохи підтомились від темпу і без охоти збирались
Маршрут починається із селе Дора (входить до Яремче)
Тільки но ми вийшли з машини, як почав накрапати дощ і хмари не віщували нічо доброго, Аня просилась назад, але в нас були невигуляні пончо , тож ми назбирали білого наливу при дорозі і рушили
Більша половина дороги пролягає через сінокоси, красиві квіти, неймовірний запах, але постійно вверх і було парко
Але якщо зупинятись і оглядатись на навколишні хребти, то відразу ставало краще
А потім з нами сталася черешня!
То була така пригода смаку, емоцій, краєвидів і сонячного неба і ніякого дощу!
а потім ще зовсім трішки лісом і ми дістались до скелі Білий камінь
Цей скельний масив ми вирішили обійти кругом, він невеличкий, але стежка в хащах і великих брилах, місцями було складно пролізти. Аня запанікувала аж до сліз і потім на простих ділянках протестувала і не хотіла іти, бо їй було страшно. Але Павла гарно придумав, що вони мов змійки просочуються поміж камінчиків і 5хвилинна експедиція закінчилась тріумфом і усмішками. В таких дрібних ситуаціях і діти і дорослі зростають емоційно, якщо правильно підійти до ситуації
а далі перекус і кізоньки готові далі стрибати))
В скелях є печера-ущелена, нею можна при бажанні пробратись на іншу сторону
Дорогою назад Ліна спала, а ми перекушували іншою черешнею)
Спуск був суцільною медетацією - дуже красиво навкуруги і запах трав це прекрасно!
І оскільки дощу так і не було, вирішили заглянути ближче до Скелі Слон над річкою Прут
Дуже феншуйне місце і річка тепла і чиста
А вечоро ще й вишов гарний чіл, бо завтра далі пригоди
Інші частини
Білий камінь. Скеля слона
