Згадуючи 2016-ий

    У цьому році хочеться відновити записи в блозі, але перед тим хотілось би підвести мінімальну лінію під попередніми подіями.

     Минулий рік видався не надто насиченим мандрівками, проте був багатий на важливі зміни у повсякденному житті. У кінці січня ми розпочали пошуки няні, бо у березні я запланувала виходити на роботу. Чесно кажучи, 1 місяць на пошуки хорошої няні це дуже-дуже мало... Спочатку опитали знайомих, а далі взялись влаштовувати співбесіди кандидатам із сайту "Наша няня". Третя спроба виявилась на наш погляд вдалою :)
     Аня і няня Софія

     Вихід на роботу був для мене надзвичайно важливим кроком, стільки вагань і роздумів... Ані було 1 рік і 10 місяців, вона вже гарно балакала і проблем з нею не було, та от на обідній сон 2 місяці вчилась засинати без мене. Я вирішила виходити на 4 години і в подальшому збільшувати, але зараз і далі працюю пів дня і мене все влаштовує :) Залишається час на сім'ю і на себе і на такі дрібниці, як спекти смачний тортик на ДН донечки. У травні відсвяткували 2 роки нашої радості. Улюблене занняття у цієї манюні - стрибати на батуті. Мабуть, те що улюблена тваринка мавпочка - не випадковість. Любить читати книжки, наводити безлад і гратися жмурки. Хоче одягатись тільки у пляттячка і спіднички. Полюбляє виводити маму і тата із себе, але так - з доброти :) Багато балакає, фантазує і співає. Любимо тебе сильно-сильно!

      В кінці травня я наважилась податись на курси водіння. І почалось веселе життя у всіх :) А з липня ще з Анею почали ходити на підготовку до садочку. Сумувати не було коли, обід для дитини зазвичай готувався о 2 ночі:) Паралельно із водінням у автошколі розпочались курси в Резі (дякую коханий, це чудовий подарунок на ДН!). У кінці серпня мав бути екзамен у МРЕВ, але через затримку з документами екзамен складала аж 15 жовтня (!) . Теорію здала з першого разу, а от водіння з другого. Це стало моїм особистим досягненням - права БЕЗ ХАБАРЯ! Вдячна всім хто підтримував!  :)
     Щоб перезавантажить, трохи  розбавати львівську ментушню і повсякденні турботи нам потрібно карпатського повітря! І вже за традицією - у гості до Білого Слона

    Минулого року в репертуар поїздок внесли аж 2 замки. Замок Любарта у Луцьку і Свірзький замок. Знаєте, мені здається, що дітям цікаво всюди, вони все одно знайдуть щось зовсім інше, ніж те, що ви ми їм хочемо показати :)

    Тішить, що хоч декілька разів вдалось покататись разом на роверах. Аня отримує задоволення не тільки від катання у кріселку, а і самостійній їзді на біговелі :)

    Ходили шукати Іван-чай. Каже малявка - Може то він? :)

    Випробували на собі бджілкотерапію. В отакому на вигляд невеличкому будиночку ми помістились в трьох! :) Наш татко провів (проспав) там 1,5 години, явно фанат

    А ми знайшли собі цікавіше заняття

   У вересні наша доня пішла у садочок :) Тішусь, що за цей рік ми навчились потроху відпускати її, дозволили бути більш самостійною і почали більше  часу  приділяти собі.

   Ще одна поїздка вихідного дня до гір. Дитина має жагу до мандрівок, завжди ранечком прокидаєтся бадьорою і питає коли вже їдемо?

    Аннуська у  горах проявляє бажання йти самостійно, хоч і не довго, але можливо на наступний рік вже повністю перебереться на свої ніжки, наші спини про таке мріють  :)

      Якийсь такий виявився 2016рік-галопом :) А на його завершення була ще відпустка, отож наступний допис планується про чарівну Хорватію! Дочекайтеся, маємо надію закінчити до кінця року :):):)