Народжували ми на Мєчнікова, там ми просиділи тиждень, бо в доці проявилась досить сильна жовтушка. В пологовому було всяке-різне і сміх, і сльози, і конфлікти, і слова вдячності хорошим людям! Та час летить і ось ми уже майже дома (з кумасями):
До домашніх умов я звикала десь 2-3 дні. Смішно, але мені бракувало лікарні, де був величезний пеленальний столик і спальня з кухнею на одному ліжку, та й їсти приносять під ніс, залишається весь час присвятити дитинці :):) А дома на пеленальному столику влазить тільки доня (нема де розставити купу лашок і баночок і памперсів), щоб поїсти треба йти на кухню + зготувати, короче, вередлива я :) Але пройшло пару днів і краще ніж дома ні в якій лікарні бути НЕ МОЖЕ!!!
Охрестили ми донечку і назвали Анна.
Сюрприз під час переодягання:
Тут нам місяць:
Сім'я в зборі (тут нам 2 місяці):
В цей час я дозволила собі випити кави перший раз після майже року утримання :) Ото була кава! Шем в житті ліпшої не пила!!! :) А потім ще одна радість - роверррррррррр!!!
Татко проводить водні процедури:
І що власне я хотіла сказати.. Дитина, це не суцільні крики, плачі і клопоти, а зовсім-зовсім навпаки! Це такий додаток щастя в життя сім'ї, що важко передати! Дитина не обмежує, дитина розвиває і дарує свободу, радість і купу позитиву!!!
Нозі :)
А то є банан :)
А так солодко нам спиться:
У теплому колі друзів :)
І як же ж без тепленького, солоденького молочка? :)